Інтерв’ю журналу пропозиція з президентом ФАУ

Інтерв’ю журналу пропозиція з президентом ФАУ

– Розкажіть, будь ласка про свою Асоціацію? Кого об’єднуєте? Які цілі ставите?

– Фітосанітарна Асоціація України заснована майже рік тому.

До цього не існувало жодної асоціації, яка б відстоювала права та інтереси бізнесу в таких галузях, як захист і карантин рослин, фумігація, сертифікація та лабораторні дослідження в цих сферах. В Асоціацію входять підприємства, які надають вказані послуги. Це, зокрема, 6 найбільших в Україні фумігаційних компаній: ТОВ “КОЛФУМ-ІНВЕСТ”, ТОВ «ФУМІКОМ УКРАЇНА», ТОВ «УКРМОРТРАНССЕРВІС», ТОВ «ГРІНКО ЛТД», ТОВ «АГРІКА УКРАЇНА», ПП «ВЕРМЕКС та 4 провідні світові компанії, які займаються відбором зразків і лабораторною діагностикою: ІП «СЖС УКРАЇНА», ДП«ІНТЕРТЕК УКРАЇНА», ТОВ «Котекна Україна Ліметед», ТОВ «Балтік Контрол Юкрейн»

Наша мета – захист прав та інтересів Членів Асоціації, представлення їх інтересів в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

– Нещодавно Ви заявили, що до української аграрної продукції зросла чисельність зауважень від зарубіжних покупців. Випадки нотифікацій були і на початку століття. Коли їх кількість різко зросла?

– Почнемо з того, що таке нотифікація? Це ситуація, коли територіальні органи Держпродспоживслужби (після проведення експертиз відібраних зразків) видають документ, в якому написано, що Україна гарантує, що дана партія вантажу відповідає фітосанітарним вимогам країни-імпортера, а країна-імпортер, отримавши товар, виявляє його невідповідність. На жаль останнім часом ми спостерігаємо значне збільшення отриманих нотифікацій. Для прикладу: в 2013 році мало місце 3 нотифікації, в 2014 – 4, в 2015- 27, в 2016 – 80, за 5 місяців 2017 – 77.
Кожна нотифікація дає підстави країні-імпортеру закрити доступ до своїх ринків, як, наприклад, у 2016 році Україна отримала заборону на експорт пшениці до В’єтнаму.

Найбільше нотифікацій було отримано від Індії. Причиною є сажкові хвороби, які є карантинними для цієї країни, тобто експорті партії згідно вимог Індії повинні бути вільними від сажкових хвороб.
Ми провели незалежний моніторинг. За допомогою компаній-членів відбирали зразки з експортних партій пшениці.

Tilletia controversa 21.2 %

Tilletia laevis 68.7%

Tilletia tritici 76.2%

Fusarium 36.5%

Як виявилось, проблема є глобальною і ставить під загрозу ринки збуту країн Африки та Азії, а саме вони є нашими основними покупцями зернових культур.

Ця загроза буде існувати до тих пір поки український виробник не почне виробляти якісний продукт. Якісний продукт завжди буде експортно орієнтованим товаром.

– Чому це почалося саме 2016 року?

– На мою особисту думку основною причиною є те, що ми забули про таке поняття, як «культура землеробства». Я б сказав що руйнується система, яка дозволяла контролювати виробництво та якість продукції. Останнім часом більшість виробників намагається здешевити виробництво. Дедалі більше виробників забувають про прості речі — такі як сівозміна, якісний посівний матеріал, система захисту росли і т.д. і, як наслідок, знижується якість зерна.

– Чи варто перейматися забороною на перевірки? Адже вона діє лише до кінця цього року.

– А якщо мораторій на перевірки продовжать? Ми вважаємо що питанню фітосанітарного стану посівів занадто мало приділяють уваги. У нас на посівах засилля фузаріозу, тобто є реальна проблема з мікотоксинами, тому говорити про якісний і безпечний хліб не доводиться. Якщо зерно пустити на корми, то говорити про здоров’я й благополуччя тварин теж не варто. Саме з фітосанітарії повинні розпочинатись лозунги «з поля до столу», «безпечність та якість» і т.д., але чомусь в Україні цього не відбувається.
Стосовно перевірок, то я вважаю, що Держава повинна мінімізувати втручання контролюючих органів в діяльність суб’єктів господарювання. Головна функція Держави це створення систем управління та контролю, і коли бізнес може сам себе контролювати та впроваджувати нові розробки через асоціації та інші громадські організації то треба передати частину державних функцій таким організаціям та допомогти їм у створенні нової системи. І тоді професійні об’єднання донесуть до кожного виробника основну тезу: якщо ти виробник продукції, то маєш виробляти якісний товар і не важливо, що саме ти пропонуєш — робиш вареники чи вирощуєш пшеницю. Роби якісно!

– Які карантинні організми в Україні найпоширеніші, а які найнебезпечніші?

– На жаль Україна останнім часом не може похвалитись тим, що значно скорочуються площі з підкарантиними організмами. Держава чомусь не хоче (або не може) зробити аналогічний механізм державної підтримки, як наприклад, у ветеринарів — по локалізації і ліквідації карантинних організмів. Щоб все це працювало повинно виконуватись 3 речі: моніторинг-локалізація-ліквідація.

Якщо конкретно по організмам, то, на мою думку, для України викликом буде бактеріальне в’янення кукурудзи.

– Якщо сусід на всьому економить, у нього на полі стоять густі бур’яни, які розсіваються й по моїй ділянці, чи можна сусіда змусити щось зробити?

– Якщо ростуть для прикладу карантинні бур’яни, то фітосанітарний інспектор може накласти карантин і попросити ліквідувати даний бур’ян. Якщо ж це не карантинний, то механізму нема. Ще існує система штрафів на рівні сум в 30-50 грн, які, відверто кажучи, я сумніваюсь, що простимулюють Вашого сусіда врегулювати дану проблему. Такі приклади дають розуміння про повну відсутність системного підходу до вирішення цього питання.

– Щоб карантин діяв на практиці, треба дорожну поліцію попереджати, щоб нічого не пропускали? Який принцип дій?

– У зв’язку з проведеною дерегуляцією наразі немає чіткого механізму, хто що повинен зробити, хто це повинен проконтролювати.
Всіх фермерів смикають з приводу амброзії. Але ж амброзія росте в посадках. Фермери по закону не мають права туди заходити з хімобробкою, бо посадки зазвичай мають своїх власників. Десь це територіальні громади, десь «Автодор», десь «Укрзалізниця», бо амброзія «цвіте» не тільки в посадках, а й у придорожніх смугах. Коли хтось захопить або заоре шматок посадки чи подорожної смуги, то до нього прибіжать 10 інстанцій і кажуть, що це наше. А коли почнеш шукати винного, говорячи – ось епіцентр карантинних організмів, відповідального не знайдеш.

Якщо фермер на полі буде застосовувати найкращі ЗЗР, а вздовж поля будуть такі розсадники, ніякі пестициди не врятують, а радіус розповсюдження грибкових хвороб вітром може бути десятки кілометрів.

Щоб механізм діяв — його потрібно створити в форматі «партнерство Держави з бізнесом». Такий крок і буде відправною точкою у побудові системи фітосанітарного контролю. Нажаль нинішня інспекція унаслідувала радянськи підходи та не використовує потенціал співробітництва з громадськими та професійними об’єднаннями.

– Чому б не застосовувати закордонну методику?

– Нещодавно було засідання в НААН присвячене фітосанітарному стану українських сільгоспугідь. Я запитував: «Як Україна може працювати за стандартами 1981 року?». Науковці пообіцяли зайнятися розробкою необхідних документів. Але цього робити не потрібно – достатньо перекласти міжнародні нормативи і дати їм статус ДСТУ. Треба зрозуміти що використання міжнародного досвіду то найкоротший і найефективніший шлях до побудови системного контролю в цій галузі.

– Скільки приватних акредитованих лабораторій в Україні?

– Приватних лабораторій багато, а акредитованих приватних поки що немає.
11 липня 2017 року аграрний комітет ВРУ підтримав за основу і в цілому законопроект № 6673, яким передбачено, що приватні лабораторії, які отримають акредитацію, матимуть право відбирати зразки, робити експертизу, видавати висновки і на основі цього висновку інспектор або видає фітосанітарний сертифікат, який дозволяє експортувати, або не видає. Таким чином, мінімізується контакт бізнесу з державним органом, тобто мінімізується корупція. Крім того, це вперше в історії України дозволяються обирати між державною та приватною лабораторією. У такий спосіб створюється можливість і правові підстави для роботи приватних лабораторій, їх конкуренції з державними установами, чим порушується монополія останніх. Висновок приватних лабораторій також буде підставою для видачі дозвільних документів. Це значно спрощує систему, яка приводиться у відповідність до європейської практики.
Моя позиція: всі лабораторії будь-якої форми власності повинні мати відповідні акредитації ISO 17025. Прикро, але на сьогоднішній день в Держпродспоживслужбі функціонує більше 20 лабораторій, які роблять фітосанітарну експертизу, в то же час жодна з них не має ISO 17025. При тому, що в цій же службі поряд функціонують лабораторії санітарного і ветеринарного контролю, всі вони акредитовані та сертифіковані.

– Послуги членів Асоціації дорожчі, ніж у державних лабораторіях?

– Дорожчі, бо вони приватні. Їх Держава не фінансує, на відміну від державних лабораторій. Крім того, це сучасні лабораторії, які мають новітнє оснащення, обладнання, методики, що дозволяє їм гарантувати якість і точність експертиз, які визнаються у всьому Світі. Але у сфері контрою безпеки та якості іноді бізнес віддає превагу якісному контролю та репрезентативним результатам ніж ціні не зрозуміло за яку якість послуг.

– Чи є у Асоціації якісь конкретні пропозиції, рішення?

– Звичайно. Насамперед я хотів би подякувати міжнародній спільноті за плідну роботу в цій галузі. Зараз спільно зі Світовим Банком, проектом IFC і робочою групою з фітосанітарії ми запускаємо 4 пілотних проекти в 4 областях – Одеській, Миколаївській, Кіровоградській і Полтавській. Ми визначили 4 найбільш нагальні для українських зерновиків проблеми – фузаріози, сажкові хвороби, клоп шкідлива черепашка та амброзія. Разом в регіональними органами влади ми розробляємо стратегію та надаємо обласним органам місцевого самоврядування спільно з бізнесом повне право розробляти і здійснювати заходи боротьби з карантинними організмами. Вони повинні створити в себе дієвий механізм, а потім ми виберемо найкращий і лобіюватимемо для впровадження такого на законодавчому рівні. На мою думку, така практика допоможе визначити оптимальний та дієвий варіант, щоб не спускати з «кабінетів» розпорядження, які не враховують чи працюватиме таке на практиці. Проект триватиме до кінця 2018-го і я впевнений у його результативності.